Співробітники кафедри психології освіти і педагогіки факультету психології МДУ  (Росія) спільно з колегою з Університету Осло з'ясували, що низька якість освітнього середовища відіграє позитивну роль у формуванні здатності розуміти емоції у дітей і несуть в собі певні можливості для розвитку. Робота опублікована в провідному науковому журналі European Early Childhood Education Research Journal.

     Здатність розуміти емоції дозволяє дитині відчувати себе комфортно в різних ситуаціях, усвідомлювати її динаміку і причини змін емоційного стану і поведінки оточуючих. Раніше було показано, що діти, які добре розуміють емоції, простіше адаптуються до змін, здатні вибудовувати позитивні відносини з оточуючими і показують більш видатні академічні досягнення. У той час як низький рівень розвитку розуміння емоцій асоціюється з тривожністю, депресією, соціальної непристосованості і невротизації. Найбільш інтенсивний період в розвитку здатності розуміти, прогнозувати і контролювати емоції доводиться на дошкільний вік. А ключовим фактором у цьому процесі виступає спілкування. Саме в спілкуванні з оточуючими дитина стикається з різними емоційними станами і вчиться розуміти їх зовнішні і внутрішні причини.

    Попри те, що дошкільнята у всьому світі проводять значну частину дня в дитячих садах, до цього часу не досліджувалося, яким чином освітнє середовище дитячого садка впливає на розвиток розуміння емоцій. Важливий внесок у цю область внесли  психологи МДУ, які проаналізували зв'язок між показниками розуміння емоцій у 592 дітей у віці 5-6 років і результатами оцінки освітнього середовища в їх групах дитячих садів. При контролі потенційного впливу віку, статі та невербального інтелекту було показано, що краще справляються із завданням розуміння емоцій діти з груп, де вони самостійно вирішують конфлікти, вчаться усвідомлювати особисті та групові кордони, розуміти переживання і бажання, як власні, так і оточуючих. Корисним для розвитку емоцій виявляється фронтальна робота педагога з групою: протягом дня діти виявляються залучені в спільні заняття у великій групі замість усамітнення або одиночної гри. Фронтальна робота обмежує можливості дітей регулювати кількість і частоту контактів протягом дня, навіть якщо вони викликають негативні емоції. Такий багатий досвід спілкування розширює спектр емоцій, які переживають і спостерігають один в одного діти. Нарешті, у великих групах педагоги часто вдаються до суворої дисципліни, а це вимагає від дітей вміння регулювати власні емоції. Олександр Веракса, завідувач кафедри психології освіти й педагогіки факультету психології МДУ зазначив: «Подібні дослідження раніше не проводилися ні вітчизняними, ні закордонними дослідниками. На цьому робота не закінчена. Незабаром ми зможемо оцінити показники індивідуального прогресу дітей в розумінні емоцій в залежності від освітнього середовища в дитячих садах. Це особливо важливо для побудови освітньої роботи по емоційному розвитку дітей. На жаль традиційно їй приділяється зовсім небагато уваги ».

За інформацією  пресслужби МДУ.