Діагностика в роботі дитячого психолога значну частку. Вона потрібна, щоб краще пізнати дитину й визначити з чим саме потрібно працювати. Надалі діагностика потрібна для того, щоб побачити динаміку змін та перевірити правильність застосованих технологій, методів виховання та розвитку дитини. І тут є головне про що я хотів би попередити практичних психологів початківців та батьків: діагностика не може бути самоціллю, способом дізнатись про себе з цікавості, вона має бути першим відправним пунктом, сходинкою для проведення ґрунтовної подальшої роботи під "наглядом" практичного психолога.
Важливо, щоб діагностичний інструментарій був професійно підготовлений та використаний з дотриманням правил та технології. За інших умов діагностика може перетворитись на безцільно згаяний час, а у деяких випадках, привести до шкідливих наслідків.
Методи діагностики можна поділити на такі групи:
-
Внутрішньоособистісна діагностика: визначення внутрішнього світу дитини, її страхів та переживань:
“Вулкан” для діагностики та роботи з агресією
-
Методики для визначення рівня розвитку психічних процесів: пам’яті, мислення, уваги, уяви і творчих здібностей, сприймання.
-
Міжособистісна діагностика та методики на визначення рівня готовності до школи.