Вміння управляти емоціями допомагає дітям вибудовувати ефективні соціальні взаємовідносини протягом всього життя, максимально розкриваючи їх інтелектуальний потенціал та сприяючи впевненості у стосунках з іншими.

1. Розмова про почуття.

Опишіть, як у тілі відчуваються смуток, щастя, гнів та інші емоції. Навчіть дитину розпізнавати та називати емоції, які вона відчуває. Ви можете зробити це ще в молодшому дошкільному віці сказавши, наприклад, так: «Ти злий. Твоє обличчя червоне, а тіло напружене ». Коли вона дорослішає, проговоріть з нею про те, як долати емоційне пригнічення. Навчіть її переживати смуток, боротися з розчаруванням, заспокоювати гнів та підтримувати оптимістичний настрій. Це ваша інвестиція у дитину, яка буде працювати протягом усього життя.

2. Прийміть і проговоріть всі почуття дитини.

Як батьки, ми часто хочемо бачити лише позитивні емоції у своїх дітей. Гнів, як правило, викликає розпач. Сум - бентежить, і тому ми хочемо його скоріше позбутись як в себе, так і у своїх дітей. Ми можемо відсторонитись від розчарування чи тривоги, сподіваючись, що ці почуття просто зникнуть. Хочемо бачити своїх дітей веселими постійно, але люди не завжди перебувають у піднесеному стані, і важливо, щоб ваша дитина дізналася, що всі емоції нормальні й приймаються вами. Зрозуміло, - дитина повинна знати, що асоціальна поведінка не є прийнятною (наприклад,  не можна кидати речі, через те що ти розлючений), але цілком нормально почуватися розлюченою. Не втікайте від почуттів, через те, що вам стає некомфортно, але знаходитись поруч, коли вашій дитині потрібна ваша допомога, щоб прийняти її почуття. Часто потрібно, щоб ви просто вислухали дитину й виявили розуміння їх почуттів.

3. Грати в ігри, що формують емоційний інтелект.

Є багато емоцій, які ми маємо продемонструвати для своєї дитини. Чим більше емоцій ви опрацюєте, тим краще розвинете емоційний інтелект вашої дитини. Демонструйте емоції своїм обличчям та тілом, граючи лялькою чи іншими іграшками - все це є чудовий спосіб розвинути емоційний інтелект вашої дитини. Переглядайте журнали чи книги та говоріть про те, які емоції проявляються на обличчях людей. Як варіант, дайте дитині "чисте" обличчя та накладні частини (очі, носи та роти) до нього, які відповідають різним емоційним станам людини, для відтворення їх дитиною самостійно чи за завданням дорослого. Сьогодні є такі ігри, для формування емоційного інтелекту, які можна придбати або створити власноруч.

4. Використовуйте конфлікти для відпрацювання навичок розв'язувати проблеми.

Замість того, щоб відправляти дитину "в куточок" або на стільчик, коли вона конфліктує з іншою, навчіть її шукати вихід та розв'язувати подібні ситуації. “Я розумію, що ти засмучений, бо Сашко хоче ту саму іграшку, з якою ти граєш. Таке буває дуже часто, але вам не можна битись це засмучує мене, Сашка, інших присутніх, та і ти будеш почуватись винним. Як ми можемо це вирішити без образ і завдання болю? " Якщо дитина не пропонує рішення, дайте їй кілька на вибір. “Ви можете гратись по черзі. Як ти після того будеш себе почувати, а Сашко? "

5. Потрібен власний приклад.

Покажіть дітям, як ви справляйтесь із власними емоціями. Замість того, щоб кричати або використовувати різкий тон, будьте відвертим та доброзичливим. "Мене засмучує, коли ти кидаєшся іграшками", це буде краще, ніж "все, що ти робиш, це безлад і це зводить мене з розуму!" Будьте чесними щодо своїх почуттів, не перебільшуючи й не затискайте їх. “Мені зараз сумно. Сум - це нормально, він пройде», і звичайно, якщо ви щасливі й відчуваєте це, дай це знати!

Ребекка Інес

За матеріалами сайту The gottman institute